|
|
Формування якостей
|
| 04.04.2013, 15:13 |
| Формування якостей, необхідних майбутньому воїну, багато в чому залежить від обгрунтованих і об¢єктивно діючих зв¢зків між допризовною підготовкою та іншими шкільними основами наук. Міжпредметні зв¢язки –спільна діяльність викладача допризовної підготоввки та учнів, під час якої у навчальній роботі використовується зміст інших навчальних дисциплін (історії, фізики та ін.),здійснюється процес взаємозбагачення знань як засіб узгодженості навчальних програм і підручників з урахуванням педагогічних умов, принципів побудови дидактичних систем. Міжпредметні зв’язки позитивно впливають на навчально-виховний процес і розвиток особистості старшокласника. Визначають такі функції міжпредметних зв¢язків: 1.Загальноосвітні – формування цілісної системи знань, розкриття теорії й практики військової справи. 2.Виховні – формування світогляду, морально-політичних, емоційно-вольових і психічних якостей. 3. Розвиваючі – вироблення та закріплення узагальнених способів дії, розвиток самостійності, активності та пізнавальних інтересів учнів. Реалізація програми допризовної підготовки залежить не тільки від планування та організації , але і від якісної підготовки викладача допризовної підготовки до уроку, від його вміння проводити заняття в тісному зв¢язку з іншими шкільними предметами. Зважаючи на це, необхідно розглянути загальні вимоги до методики проведення таких знань. 1. Якісно добиратий аналізувати навчальний матеріал, виключити його необгрунтоване дублювання, щоб не витрачати марно навчальний час. На уроках і позаурочній роботі з різних предметів узгоджено викладати одні й тіж питання, висвітлюючи їх у різних аспектах, щоб у школярів склалося цілісне уявлення про закони, явища, процеси. 2. Активізувати знання учнів, набуті під час вивчення загальноосвітніх предметів, а також їх життєвий досвід. 3. Використовувати на уроках єдину термінологію та одиницю виміру. 4. Комплексно застосовувати на теоретичних і практичних уроках знання та вміння, здобуті учнями у процесі вивчення фізики, хімії, біології , географії, літератури та інших предметів. 5. Викладач повинен знати основи наук, що вивчаються у навчальному закладі, вміти добирати навчальний матеріал, використовувати на практиці форми й прийоми встановлення і реалізації між предметних зв¢язків, володіти методичною майстерністю. 6. Здійснення міжпредметних зв¢язків повинно відображатися в планах - конспектах і проводитися цілеспрямовано та систематично. Необхідна постійна спільна робота всіх учителів навчального закладу і відповідне планування методичної роботи. Вчителі загальноосвітніх дисциплін разом з викладачем допризовної підготовки повинні підготувати для використання на своїх уроках конкретний матеріал, розробити задачі і вправи військово-прикладного характеру, роздавальний матеріал з міжпредметним змістом, періодично відвідувати уроки допризовної підготовки. На допомогу учням можуть бути виготовлені картки зі списками літератури, підготовлені до певного уроку, а також комп¢ютерні програми, стенди, де відображено систему міжпредметних зв¢язків. Тільки загальними зусиллями всього педагогічного колективу можна успішно реалізувати міжпредметні зв¢язки і добре підготувати учнів до військової служби. Основні напрямки подальшої інтенсифікації навчального процесу з дп Формування в юнаків, морально-психологічної стійкості, зміцнення їх здоров¢я, розвиток сили та витривалості, набуття прикладних умінь і навичок, які сприятимуть оволодінню ними після призову до Збройних Сил України програм загальновійськової підготовки молодого поповнення - усі ці завдання вимагають подальшої інтенсифікації навчального процесу. Це досягає насамперед введення розділу " Прикладна фізична підготовка”, мета якого – вдосконалювати фізичну підготовку учнів, розвивати у них якості, необхідні майбутньому воїну: силу, витривалість, швидкість, спритність. Вміння діяти при подоланні перешкод, володіти прийомами рукопашного бою – основні напрямки формування морально – психологічної стійкості. Ці напрямки вимагають від викладача більш уважного ставлення до своєї спеціальної фізичної підготовки, юнаків до служби у Збройних Сила України. Велике значення для інтенсифікації діяльності навчального закладу має введення до програми комплексних занять, які мають за мету закріпити й удосконалити вміння і навички учнів, їх практичні дії, розвивати кмітливість та ініціативу підвищувати моральну і психологічну стійкість в умовах посилення фізичних навантажень. Проведення цих занять у формі ігор на місцевості, естафет, змагань, вимагає від викладача високого професійного рівня та вмілого планування навчального процесу. Розділ програми " Психологічна підготовка” розкриває суть та структуру психологічної підготовки і готовності до військової служби, допомагає формувати якості, необхідні юнакам на початковому етапі військової діяльності, і вимагає від викладача спеціальної підготовки. Контрольні заняття на завершальному етапі навчання ( під час навчально – польових зборів ) сприяють підвищенню відповідальності викладача, який конкретизує зміст цих занять – управління до проведення їх представників органів військового управління, освіти, цивільної оборони та ін. Велике значення на заключному етапі допризовної підготовки мають навчально-польові збори в оборонноспортивному оздоровчому таборі. Підготовка до них, вміле планування, постійне вдосконалення навчально-матеріальної бази, участок в їх роботі інших організацій – основні напрямки інтенсифікації навчального процесу з допризовної підготовки. Таким чином, планування навчального процесу з допризовної підготовки юнаків – учнів повинно бути спрямоване на: - раціональну організацію навчального процесу та забезпечення навчально - виховних завдань; - завчасну і ретильну підготовку кожного заняття та досягнення високого рівня міжпредметних зв¢язків; - своєчасну та об¢єктивну оцінку успішності кожного учня; Це досягається завдяки високій професійній кваліфікації викладача допризовної підготовки, його активної участі в плануванні свого навчального предмета та неухильним використанням усіх запланованих заходів. Форми навчання з допризовної підготовки Форми навчання відображають організаційний аспект навчального процесу (розподіл учнів, режим проведення занять, характер зв¢язку викладача з учнями та ін.) і складають організаційну структуру навчального процесу. Форми навчання повинні забезпечувати найбільш ефективне виконання навчальних завдань. У допризовній підготовці застосовують такі форми проведення занять: теоретичні, практичні, комплексні, контрольні та гра на місцевості. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ проводяться переважно у формі розповіді чи бесіди з використанням дидактичного матеріалу і технічних засобів навчання. На цих заняттях розглядаються поняття, визначення, основні положення теми, аналізуються літературні джерела, вимоги статутів Збройних Силу України, даються поради і рекомендації щодо використання набутих знань під час проходження строкової військової служби. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ передбачають формування навичок виконання прийомів, дій і нормативів з військової справи, з медико – санітарної, прикладної фізичної підготовки та цивільної оборони з використання зброї, приладів, спорядження, засобів захисту, нестандартного спортивного обладнання тощо, а також спеціальний психологічний тренінг. КОМПЛЕКСНІ ЗАНЯТТЯ передбачають логічно послідовне виконання прийомів, дій, нормативів, завдань з різних розділів програми. Вони проводяться з метою закріплення і вдосконалення умінь та навичок, необхідних воїну, сприяють формуванню готовності юнаків до дії екстремальних воєнних умов. Комплексні заняття обов¢язково включають виконання нормативів з основ військової справи, фізичної підготовки , цивільної оборони та медико санітарної підготовки. Заходи, спрямовані на формування психологічної готовності юнаків до військової служби, проводяться на місцевості ( гра, естафета, змагання в єдиній тактичній обстановці ). ГРА НА МІСЦЕВОСТІ проводиться в обороно – спортивному оздоровчому таборі і являє собою комплекс завдань, які виконуються в умовах тактичної обстановки, що вимагає від учнів напруження фізичних сил, моральної й психологічної стійкості для практичного застосування і перевірки знань і навичок, здобутих учнями на теоретичних і практичних заняттях. Гру можна організува- ти як туристський похід тривалістю понад 6 годин проводиться за рахунок позакласної роботи у вільний від занять час. Під час походу виконуються завдання тактичної, вогневої, прикладної фізичної, медико-санітарної підготовки, цивільної оборони, військової топографії та прищеплюються навички різних способів приготування їжі в Пол, розведення вогнища, подолання різних перешкод і природних перепон, обладнання місця для ночівлі з підручних засобів та ін. КОНТРОЛЬНІ ЗАНЯТТЯ застосовують для визначення рівня знань і практичних навичок учнів з виставленням їм підсумкової оцінки . Вони проводяться на завершальному етапі навчання під час навчального-польових зборів .На контрольних заняттях виконують нормативи з військової , прикладної фізичної та нормативи з військової ,прикладної фізичної та медико-санітарної підготовки,з цивільної оборони. Будова заняття.Вимоги до організації й проведення вступної,основної та за- ключної частини заняття. Основною формою організації навчального процесу з допризовної підготовки є урок. Він повинен відповідати загальним принципам дидактики і методики, проводитися відповідно до програми допризовної підготовки. Визначені основні типи уроків, які застосовують у своїй роботі викладачі допризовної підготовки. 1.Уроки повідомлення нових знань. На них у формі лекції, розповіді, бесіди повідомляються теоретичні знання, робляться висновки та узагальнення. 2.Уроки закріплення знань і вмінь. Проводяться у вигляді повторення навчального матеріалу або теми розділу, програми в цілому. На них здійснюється закріплення вмінь і навичок зі стройової підготовки, володіння зброєю, робота з приладами цивільної оборони тощо. 3.Уроки перевірки знань, вмінь і навичок. На них проводиться перевірка теоретичних знань і практичних навичок учнів за формою контрольного заняття. 4.Комбіновані (змішані) уроки. Об¢єднують декілька дидактичних завдань, мають най1більше розповсюдження в навчальній роботі викладачів ДПЮ. На комбінованому уроці викладач об¢єднає роботу по формуванню нових знань з удосконаленням і перевіркою засвоєних раніше, використовує різні види самостійної роботи учнів на уроці, повсякденно оцінює результати роботи і успішність учнів. На таких уроках досятаються найвищі показники в навчанні учнів з ДПЮ. Заняття (урок) складається зі вступної, основної та заключної частин. ВСТУПНА ЧАСТИНА починається з шикування, перевірки готовності навчальної групи до заняття і проведення стройового тренування раніше вивчених стройових прийомів. Вступна частина займає мінімум часу (5-7 хвилин), має виховне значення і надає заняттю військового спрямування. В ОСНОВНІЙ ЧАСТИНІ викладач допризовної підготовки перевіряє виконання учнями домашнього завдання, опитує вивчений матеріал і переходить до оголошення і викладу нової теми та мети заняття. Засвоєння нових знань проводиться в доступній, переконливій формі, з опорою на наявні знання, вміння та навички учнів. Пояснення може застосовуватися і під час закріплення, повторення матеріалу або під час виконання прийому чи дії. Вивчаючи практичні дії, звичайно застосовують таку послідовність: --показ дії, що вивчається, в тому темпі, який повинен бути досягнутий, з по- ясненням вправ і порядку виконання; --розподіл дії, що вивчається, на елементи і показ їх у повільному темпі; --осмислення, пробування та розучування учнями показаних елементів спора- тку у повільному темпі, а потім – у нормальному; --поступове злиття окремих елементів в єдину дію і багатократне її повторен- ня з метою вироблення навичок і доведення їх до нормативного рівня. Треба пам¢ятати, що не можна виробити правильних навичок, коли на початку вивчення не створити правильного поняття про нього. Показ викладача - це зразок, до якого повинен прагнути учень. Після пояснення матеріалу проводиться його закріплення, де викладач зосереджує увагу на основних питаннях, на правильному розумінні учнями тих чи інших положень і формуванні в них умінь і навичок. ПОВТОРЕННЯ – це систематизація, узагальнення і відтворення навчального матеріалу. Викладач завчасно планує, які запитання будуть поставлені для усної відповіді, які нормативи чи прийоми учні будуть виконувати практично. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА - це підведення підсумків уроку. Вона має за мету нагадати учням головні питання заняття, зв¢язок теоретичних знань з практичними навичками. Викладач коротко відтворює основний зміст уроку, підкреслює позитивні моменти і вказує недоліки, називає активних учнів. Повідомляючи домашнє завдання, викладач роз¢яснює, які розділи теми та яким способом треба вивчити самостійно, як краще організувати свою роботу. Вказівки щодо самостійної роботи повинні даватися чітко, коротко і послідовно.
|
|
Категорія: Мої файли | Додав: АНЯ
|
| Переглядів: 593 | Завантажень: 0
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|
